Від активного довголіття до безсмертя

Активне довголіття дозволяє поєднати енергійність молодості з досвідом зрілості. Це необхідна умова формування ефективної еліти, спроможної подати особистий приклад і очолити перехід людства до постіндустріальної суспільно-економічної формації.

Ельфійка Галадріель з кінофільму "Володар перстенів"
Ельфійка Галадріель з кінофільму "Володар перстенів"

Для початку пропоную визначитися з термінами і розрізняти «уявне безсмертя», «умовне безсмертя» і «повне безсмертя».

Уявне безсмертя – це коли людина живе значно довше у порівнянні з усіма «нормальними людьми», наприклад, 400 чи 1000 років. Вона врешті-решт вмирає, проте сучасникам уявляється безсмертною. Легендарним прикладом уявно безсмертної людини є Матусаїл, який, згідно з біблійною книгою «Буття», прожив 969 років. Уявне безсмертя – це супердовголіття, яке може стати сходинкою для переходу до «умовного безсмертя».

Умовне безсмертя – це коли людина може жити не вмираючи, якщо вона для цього постійно докладає спеціальних зусиль. Якщо ж вона «розслабляється», то вмирає як усі «уявно безсмертні». Умовно безсмертна людина може здійснити наступний еволюційний крок і стати повністю безсмертною – боголюдиною.

Повне безсмертя – це коли відбувається цілковите і нерозривне поєднання божественного і людського, внаслідок чого плоть набуває нових якостей і залишається безсмертною без додаткових зусиль. Тобто безсмертя («життя вічне») стає для людини звичним і невимушеним – формується боголюдська раса безсмертних.   

Ознакою належності людини до безсмертних є відсутність ознак старіння. Тобто, незалежно від прожитих років, людина виглядає на 25–30 – як молодик (парубок, козак) або молодиця (невіста, дівиця, діва).

Природа прагне до рівноваги, тому короткоживучі види володіють високою плодючістю, а довгоживучі – низькою. Тому природно, що сім’ї безсмертних зазвичай малодітні. Принаймні, так описує життя безсмертних (ельфів) Джон Толкін.

Рух від смертності до безсмертя є проявом еволюції. Людина має божественне ядро, дух, душу і плоть. Нині вона вже має безсмертне божественне ядро і безсмертний дух. Життя у святості дає людині безсмертну душу, тобто можливість народитися з пам’яттю про своє попереднє життя. Наступний еволюційний крок полягає у вдосконаленні плоті й набутті нею спочатку довголіття, а потім і повного безсмертя.

Згідно з Євангелієм, на початку свого служіння Ісус уже був повністю безсмертним – боголюдиною, хрестом, спасом: «Озвався Симон Петро й каже до Нього: Ти хрестос – Син Бога живого». Судячи з заснованої Ісусом філософії динамізмуВін прагнув поділитися досвідом і відкрити людям шлях до повного безсмертя. Для цього Він доніс до людей необхідні знання і підтвердив їх істинність особистим прикладом – див: «Ви, що пішли за мною», або Мотивація до фізичного безсмертя. «Господь наш Ісус Хрестос став сином людським для того, щоб людина зробилася сином Божим» – так писав про це святий Іриней Ліонський (130–202).

– Як Ісус спромігся досягти повного безсмертя?

Вочевидь, тут відбулось поєднання і особистого духовного подвигу, і високих знань, і правильного виховання, і сприятливої спадковості.  

– Чи була безсмертною матір Ісуса – Діва Марія?  

Те, що Марію називали Дівою, свідчить про те, що вона протягом всього життя виглядала як молодиця: гелленське слово «παρθένος» (партенос) означає «діва, дівчина, молода жінка». У час відкритої діяльності Ісуса його матері було близько 50 років, але вона залишалася настільки енергійною, життєра­дісною і молодою, що поряд з Ісусом сприйма­лася як його сестра-одноліток (саме так їх і зображають на іконах). З цього можна зробити припущення, що Марія володіла принаймні супердовголіттям (уявним безсмертям).

Згідно з церковними переказами, її мертвого тіла не знайшли, подібно як і тіла апостола Івана, який здобув фізичне безсмертя. З цього можна зробити припущення, що Марія також мала безсмертне тіло. Тому вона зникла і продовжила земне життя в іншому місці під іншим іменем – так, як це зазвичай роблять безсмертні. Наприклад, Аполлоній Тіанський, який був ровесником Ісуса: під приводом якогось доручення він відіслав своїх учнів, а сам зник і більше ніколи відкрито не з’являвся; через це його послідовники були переконані, що він не вмер, і довгий час чекали його появи. Так само зник Ісус Хрестос: повідомлення про його «вознесіння» є фарисейськими вставками – див.: Куди подівся Ісус Хрестос? Послідовники Ісуса жили і живуть в очікуванні, що Господь може з’явитися будь-якої миті.    

– А що відомо про Святого Йосипа – батька Ісуса?

Відомо лише те, що він був дуже подібним до свого сина. Читаємо в Євангелії: «Довідавшись від сотника, що Ісус вже мертвий, Пилат дозволив видати Йосипові тіло». Згідно з римськими законами, тіла страчених віддавали родичам. Біля Ісуса до останніх хвилин його життя перебували його матір Марія, дві її сестри, а також апостол Іван – двоюрідний брат Ісуса. Чому Пилат віддав тіло не їм – явним родичам, а Йосипу – своєму раднику? Тому що Йосип був батьком Ісуса, про що він прямо сказав Пилатові. Безперечним доказом правдивості його слів була очевидна зовнішня подібність Йосипа та Ісуса, характерна для батька і сина. Зовнішня подібність є достатнім чинником визнання батьківства і в сучасній судовій практиці. Окрім того, Пилат знав Йосипа як людину чесну й надійну, то ж у нього не було підстав для недовіри. Отже, майстер-тектун Йосип з Назарета і майстер-будівельник Йосип Ариматейський виявилися тією ж самою особою. Очевидна подібність з сином свідчить про те, що Йосип виглядав молодо, а це аргумент на користь його можливого безсмертя чи принаймні схильності до довголіття.  

Другим аргументом є те, що безсмертні прагнуть знаходити собі пару з подібних до себе. Якщо Марія одружилася з Йосипом, значить у них було багато спільного.

Нарешті, звернімо увагу, що Ісус був єдиною дитиною у Марії і Йосипа, принаймні в описаний Євангелієм період. І це в ті часи, коли сім’ї звичайних людей мали по десятку-півтора дітей. Малодітні сім’ї – це також ознака безсмертних.   

– Як досягнути безсмертя?

Загальну рекомендацію дав Ісус Хрестос «Шукайте найперше Царства Божого та правди його, а все інше вам додасться» (Мт 6.33).

– А як піднестися у простір Царства божого?  

Для цього треба досліджувати Євангеліє, пізнавати заповіді Ісуса Хреста і застосовувати все, що робить людину досконалішою, здоровішою, щасливішою, успішнішою: Друзі і вороги Царства божого.

– Чому для нас так важливе питання активного довголіття і безсмертя?

Тому що активне довголіття, а тим більше безсмертя, дозволяє поєднати енергійність молодості з досвідом зрілості. Це необхідна умова формування ефективної еліти, спроможної подати народу особистий приклад і очолити перехід до постіндустріальної суспільно-економічної формації.

Філософія:
метафізика
Коментарі